Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Конец комедии - Светлана Капинос Наш ответ Чемберлену, в смысле Константину, на его "Возвращение с острова" http://www.proza.ru/texts/2008/01/09/238.html
Вместо того чтобы готовиться к экзамену по «Христианской теологии», я всё воскресение убила на этот рассказ! (Костя, ты виноват, если я не сдам!)
«Нате, ешьте плоть мою…»
Выкладываю, как есть, без шлифовки, ибо некогда мне. Любуйтесь: вот он, с ещё необрезанной пуповиной, в кровях и водах.
Надеюсь, что румяные критики мои будут довольны справедливым возмездием!
(Да, зачёт я успешно сдала – по латыни, коей поверхностным знанием не преминула воспользоваться!)
