* * *
Я прошу вас: ближних прощайте!
Даже если кулак ваш большой.
Лучше туловом обнищайте;
Лучше туловом — не душой.
Надо пухом быть, а не сталью:
Не давить, не сгибать, не влиять…
Тело всякое пеплом станет,
А душе перед Богом стоять.
* * *
А ты мечтаешь мир спасти
Красивым и высоким словом,
И это вовсе не обнова,
Тебе ли этот груз нести?
И до тебя таких полно
Спасателей и путезнатцев…
А жизнь идёт, не глядя в святцы,
Ей абсолютно всё равно.
* * *
Быстро сменяются зори,
Лета распороты швы,
Травы в холодном подзоле,
Скучные дни подошли.
Солнечных дней уже боле
Ты понапрасну не жди
Грустные речка и поле,
Долгие ходят дожди.
* * *
Я науку не ругаю, -
Хлеб для мозга, понимаю.
Пусть перебирает схемы,
Пусть решает теоремы,
Там, где надо, шьёт и порет,
Но с религией не спорит.
* * *
Вымерзли мамонты,
Вот только странно —
В шерстюке ходили
Такой постоянно.
Им сорок градусов —
Клюква на блюде.
Вымерзли мамонты…
Мёрзнут и люди.
Гасит окна свои
Мегаполис.
Я на скамейке,
Холод жмёт — поезд.
Выпер с вокзала меня
Этот в форме.
Утра дождался
И вовсе не помер…
Вымерзли мамонты…
* * *
Умирать, конечно, надо,
А иначе непорядок.
Не найти такого Влада,
Чтобы вечен, строен, гладок.
Все на время,
Как тот бантик, —
Для весёлого прикида.
Успевайте, успевайте, -
Никаких по блату скидок.
* * *
Неизвестно в тебя что вплеснули,
Что на сердце - декабрь или май.
Можешь верить в корягу лесную,
Только кровью руки не марай.
* * *
Смывает туман низину,
И луга скрывает путь.
Тревоги занозу не вынуть,
Купавок уже не вернуть.
Дни осенью переполнены,
Беззвёздно ночами, темно.
Не надо о грустном помнить,
Откуда ни шло бы оно.
* * *
А может кто-то станет тьмой,
А может кто-то станет светом,
Вот так я думаю об этом,
Пока я здесь, не за чертой.
* * *
Кому-то крест,
Кому-то крестик;
Не осуждаю и пойму.
Ну, вышло так:
Достатка крестник,
И все цветёт
В его дому.
Возможно правится
Им волость,
И привилегий —
Глыба-сталь.
Но если он при этом
Сволочь,
Не избежать ему
Креста…
* * *
За веру (такая позиция)
Под стрелы мы станем грудьми.
Осуждена инквизиция
И небом, не только людьми.
* * *
Строго вокруг, строго,
Неразберихи бегА.
Сам ты себе подмога,
Эта подмога слаба.
И торжествует ломкость,
Коей внушителен вид.
Больного из стаи волка
Гонят, как хочешь, живи.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
